Сьогодні якось хмарно та холодно надворі.
Усе навколо тихе, неначе неживе.
Від вітру біля поля колишуться тополі,
Дрібний холодний дощик іде собі поволі
І хмара, наче ковдра, по небу ледь пливе.
Та незабаром сонце пробилося крізь хмари,
Осяявши природу своїм ясним промінням.
І посвітивши трохи, неначе та примара
Сховалось воно знову за сірі сумні хмари,
Залишивши всім людям своє благословіння.
П.С. Я написав цей вірш, коли мені було років з 15.
